Переможець «Х-фактора-4» Сашко Порядинський: «Хочу написати книжку «Як стати мільйонером у 15 років»
| «Кременчуцька публіка просто супер. Дуже тепла атмосфера, – повний зал людей і багато позитивної енергетики», – такі відгуки після концерту «Вісник» почув від фіналістів четвертого сезону «Х-фактора».
А до концерту в студії радіостанції «Europa Рlus» Кременчук» переможець Олександр Порядинський і його друг – фіналіст Данило Рувимський – дали ексклюзивне інтерв’ю.
Для хлопців прямий ефір на кременчуцькому радіо став одним із перших. Але під час спілкування зі слухачами вони просто фонтанували жартами.
Сашко Порядинський розповів, що хоча Кременчук став лише третім містом у їхньому першому гастрольному турі, але глядачі вже встигли їм надарувати купу подарунків і навіть почали підгодовувати. |
«Нам подарували багато квітів і гарний настрій. А ще дуже приємно, коли бачиш, що у залі багато людей, бо розумієш, що вони прийшли подивитися не на Вакарчука, наприклад, а на нас», – говорить Сашко і з дитячою безпосередністю розповідає, що глядачі дарують печиво, шоколадки і навіть презентували іграшкову корову.
Мемуари в 15 років
Він зізнається, що планує написати книжку «Як стати мільйонером у 15 років».
«Мене так часто запитують, як я почуваюсь у ролі мільйонера, що я часом думаю над тим, щоб написати книжку, де про це розповім. Звісно, це жарт (За перемогу в цьому співочому конкурсі Сашко Порядинський отримав 2 мільйони гривень, – прим. авт.). А якщо серйозно, то треба йти до своєї мрії і робити те, що тобі подобається. І головне правило, яке в мене є, – у голові ніколи не має бути сміття. У мене його немає. Хто не накидає, той і не збирає», – поради від фіналіста «Х-фактора-4».
Він говорив раніше і повторив у Кременчуці, що всі зароблені гроші хоче віддати батькам. А на запитання про мрію, втілення якої вимагало б фінансових вкладень, відповів:
«У мене з дитинства була мрія мати айфон. Я його побачив ще у дитячому таборі і відтоді про нього мріяв. Але Ірина Дубцова подарувала мені його на Новий рік. Більше нічого не треба».
Він – Сашко, а не Сніжана
Охоче Сашко розповідав і про особисте, зокрема про свою родину.
«Не знаю, але на сайтах з’явилась інформація, що, якби я народився дівчинкою, мене звали б Сніжаною. Але це неправда. Так, у нашій родині п’ятеро братів, і, дійсно, мама хотіла дівчинку, але щоб назвати Сніжаною? Такого не було»,
– говорить Сашко і зізнається, що з-поміж усіх братів саме він найбільше схожий за зовнішністю на маму. А за характером – сам не знає, на кого.
Зі своєю родиною хлопець зустрів Різдво.
«Сказати, що в нас співоча родина не можна, але мої батьки також іноді співають (Сміється). Батько любить співати «Посадили на 7 років мене». Не подумайте, що він зек. Так, жартуючи, співає. Він узагалі любить жартувати. Колись сказав друзям, що вміє на баяні грати, а коли привезли той баян, то зістрибнув із теми і каже: «Так я на губному баяні (гармошці) граю».
Камера краде емоції
Себе ж Сашко Порядинський бачить лише музикантом. Зараз він дистанційно навчається в Ніжинському педагогічному ліцеї, але вчителем працювати не збирається.
«Лише кар’єра музиканта. Я від самого початку цього хотів. Тож тепер, коли є можливість, буду працювати на повну. Це будуть мої пісні. На концерті люди мають насолоджуватися не лише класикою, а й «репчиною». Глядача має розкачати і «зарокерити», – планує Сашко.
Щодо «Х-фактора», то це головне співоче шоу країни розцінює як трамплін для подальшої кар’єри.
«Х-фактор» навчив щирості. Зокрема щирості перед людьми. А ще ніколи не треба боятися виплескувати емоції, камера пожирає більше емоцій, ніж ти видаєш на концерті, і треба віддати більше 100%, щоб тобі повірили», – слова переможця четвертого сезону.
Три запитання до фіналістів
Данило Рувимський: «Популярність – стимул рости далі»
– Тобі подобається популярність?
– Так, приємно, коли впізнають на вулицях. І це є своєрідним стимулом працювати і рости далі. Я буду і далі співати, це я вирішив ще до «Х-фактора». А вийшло, що цей проект дав і мені, і Сашку Порядинському старт, щоб йти далі і розвивати музику в собі.
– Ти пам’ятаєш перший виступ на сцені?
– Перший мій виступ на сцені був у школі. Я співав пісню гурту «Океан Ельзи» – це був Новорічний вечір. Я сам напросився. Але за цим стояла моя мама – то її була ідея.
– Ти готовий, що через певний час «Х-фактор» забудеться і доведеться змінювати формат виступу?
– Я до цього готовий хоч зараз. Співаком я хотів стати ще до цього шоу. А «Х-фактор» – просто старт у моїй кар’єрі музиканта. Адже написання пісень для мене – це і хобі також, і все інше.
Сергій Гладир: «На «Х-факторі» я переміг себе»
– Чи плануєте кардинально змінити життя?
– Я живу сьогоднішнім днем. У буквальному сенсі цього слова. Мені подобається, що зі мною відбувається. Мені подобається творчий розвиток, я зараз у стані любові. А як буде далі – час покаже. Сім’я, діти… Їх потрібно годувати. Тому, якщо в цьому я знайду себе не лише тому, що мені це подобається і до смаку, а якщо ще й приноситиме дохід, то зміню професію. Якщо ні – піду знову працювати лікарем.
– Як ви ставитесь до того, що не стали переможцем 4-го сезону?
– У мене двояке ставлення до «Х-фактора». По-перше, як до шоу. По-друге, як до боротьби із самим собою. Я боровся із собою, зі своїми внутрішніми страхами. І всередині себе я переміг – і це головне.
– Які жінки вам подобаються?
– Я скажу інакше: у кожній жінці можна знайти ту родзинку, за яку можна любити. Можна провести певну аналогію з усіма людьми. У кожного є талант, який у певний час можна відкрити для себе і для людей.
Дар’я Ковтун: «У музиці немає статевої ознаки»
– Що Вас пов’язує з Кременчуком?
– У вашому місті живуть мої дядько і тітка. Вони мені – як другі батьки. Дядько працює у Кременчуцькій дитячій лікарні, і я добре знайома з колективом міської дитячої лікарні. Так склалось, що навіть кудись із ними їздила.
– Що найбільше подобається в Кременчуці?
– Мені найбільше подобається кременчуцький річковий вокзал. Знаю, що раніше ходили судна. Але зараз, на жаль, судноплавства немає. Та, незважаючи на це, там таке чудове місце.
– Як ви ставитесь до того, що цього року на «Х-факторі» було мало дівчат?
– У музиці немає статевої ознаки. Ти любиш музику і твориш, і не важливо: хлопець ти чи дівчина. Після «Х-фактора» і туру планую йти музичним шляхом, є люди, з якими я хочу працювати і які хочуть працювати зі мною.
Олена Ліпошко
http://vestnik.in.ua/news/13889-peremoz … -rokv.html
