У Вас отключён javascript.
В данном режиме, отображение ресурса
браузером не поддерживается

ОФІЦІЙНИЙ ФОРУМ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » ОФІЦІЙНИЙ ФОРУМ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ » Книга пам'яті » ЗіНИЧ ІГОР- КІБОРГ, ЗАГИНУВ 20 СІЧНЯ 2015 РОКУ В ДАПу


ЗіНИЧ ІГОР- КІБОРГ, ЗАГИНУВ 20 СІЧНЯ 2015 РОКУ В ДАПу

Сообщений 1 страница 10 из 176

1

Дуже страшна звістки сколихнула наш коледж наприкінці січня 2015 року, в  мережі з'явилося повідомлення, що шукають   нашого випускника, який останній раз виходив на зв'язок  20 січня, в день особливо запеклих  боїв  за Донецький  аеропорт!


Ще одного Кіборга шукаємо!
"Просто я сама шукаю брата Зінича Ігора Вікторовича
06.09.1989
80 аеромобільна бригада
звання - молодший сержант
посада - військовий медик
перебував в донецькому аеропорту разом із кіборгами, він був фельдшером, заїхав туди 2-го грудня і до сьогодні. Втратили з ним звязок. Він постійно був біля поранених, в момент вибуху перекриття - також."
Так, як із Зубковим - звязок пропав 20 числа.
Теж нема в жодних списках.
Чому важливий репост?
тому що хлопець може бути в будь-якій лікарн (непритомний й тоиу не зміх представитись) чи потрапити в полон чи лікарню й щоб не хвилювати рідних - представився іншим ім"ям... Тому важливо знати обличчя...

http://se.uploads.ru/hHPUF.jpg

2

Ще раніше в мережі з'явилося відео на якому  рідні  та побратими пізнали Ігоря, це  було сепаратистське відео зняте 22 січня, фактично одразу після того як  українські військові, які  залишилися живими вийшли з аеропорту. Страшні  кадри, але і  це ми маємо пам'ятати!!!


21+



http://se.uploads.ru/6w91o.jpg

3

Але все рівно хотілося вірити, що можливо то не він, а лише хтось дуже схожий на Ігоря.


Всі студенти, викладачі, випускники коледжу з тривогою очікують результати пошуку нашого випускника, захисника Донецького аеропорту ЗІНИЧА ІГОРЯ, зв'язок з яким перервався 21 січня.
242 дні оборони Донецького аеропорту – найбільш героїчна сторінка в українській історії, адже захищаючи цей клаптик української землі, наші військові, проявили неабияку мужність, стійкість та героїзм - не витримав бетон, але люди вистояли. 49 днів з 242 надавав медичну допомогу захисникам ДАПу, випускник 2009 року фельдшерського відділення Білоцерківського медичного коледжу, молодший сержант ЗІНИЧ ІГОР. Ігор заїхав на територію аеропорту, під час чергової ротації 2 грудня 2014 року у складі 3 батальйону 80 окремої аеромобільної бригади, як військовий фельдшер. Всі ці дні бійці робили все можливе, щоб утримати аеропорт, як важливий стратегічний об'єкт, який став вже символом нескореності та героїзму українського воїна.
Заключна хвиля протистояння в аеропорту почалася після Різдва: масовані артилерійські удари, танкова атака бойовиків... 13 січня, в результаті масованих обстрілів, впала диспетчерська вежа, яка нагадувала вже величезну бетонну губку. Того ж дня бойовики висунули "кіборгам" ультиматум – або залишити аеропорт, або загинути. Військові вибрали бій, і з того моменту зіткнення в аеропорту вже не вщухали. Найбільш запеклі бої розпочалися з 15 січня. З розповідей побратима Ігоря, а також військового капелана, який йому весь час допомагав доглядати за пораненим стало відомо, що 19 січня відбувалися особливо запеклі бої на території аеропорту, термінал, де знаходилися наші бійці, прострілювався з усіх сторін, поранених було особливо багато, Ігор прийняв рішення залишатися з ними поки не вивезуть останнього хворого бійця, сам також був поранений. Спроби вивезти бійців були зроблені 19 та 20 січня, але ворог не дав можливість під'їхати транспорту, дорога прострілювалася,машини горіли, були загиблі, тому змушені були відступити. У ніч на 21 січня сепаратисти з трьох сторін замінували новий термінал і по черзі почали підривати, таким чином, всі хто ще на ту хвилинку був живий зібралися в одному місті і тоді стався четвертий вибух. З 21 січня зв'язок з нашим Ігорем перервався, як і з іншими його побратимами з 80 бригади, яких зараз шукають рідні. За повідомленнями офіційних осіб з СБУ та МО зараз тривають переговори з тим,щоб бойовики дали можливість зайти нашим військовим чи волонтерам на територію нового терміналу, забрати тих хто загинув, щоб звільнити всіх полонених кіборгів, дати можливість матерям достеменно дізнатися про долю своїх синів. В свою чергу сепаратисти просто знущаються, з'являється інформація, що вони вимагають за тіла загиблих та полонених викупи, на телефон одного з бійців 80 бригади зателефонували і в грубій формі запропонували забрати його тіло, але далі на зв'язок не пішли. Цинізму не має меж!!! Ми чекаємо та віримо!!! І ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!
Війна - це завжди смерть, сльози, руїна, горе. Ми не думали, що вона може прийти на нашу землю, але вона прийшла, ми живемо у військовий час і кожен день мріємо про мир! Але обов'язково потрібно вірити, що правда восторжествує, Україна переможе!

http://se.uploads.ru/vwXi2.jpg

4

3 лютого  на українських каналах вийшов сюжет про долю бійців - кіборгів, які зникли під час оборони Донецького аеропорту, а серед них і наш Ігор Зінич!!! Пройшло вже два тижні від тих трагічних подій, а пошуки все ще тривають і не має ніякої можливості, навіть волонтерам, зайти на територію аеропорту, щоб забрати тіла загиблих, а можливо порятувати ще і живих!!! Вся територія під постійними обстрілами!!!!Хочется, дуже хочеться вірити в чудо!!!


5

Таня Хоменко
29 янв 2015 в 8:25
Плачу!!! Перечитуючи твої повідомлення, в яких ти просив посміхнутися, бажав гарного дня, цікавився настроем... Для нас, твоїх одногрупників, сусідів по кімнатах в гуртожитку, друзів ти не був Ігорем, ти був "Зінич"!!! Завжди усміхнений, привітний та щирий!!! Такий, як і всі ми тоді- безтурботний!!! Знаєш, якби тоді хтось сказав, що ти загинеш на війні... не повірила б, та й досі не віриться!!! А тепер Зінич, ти наш Герой; приклад мужності, професіоналізму та доброти!!! Ти назавжди житемеш в наших серцях!!! ДЯКУЮ!!!

http://se.uploads.ru/ghfec.jpg
http://se.uploads.ru/3k5Ya.jpghttp://se.uploads.ru/leyKJ.jpg
http://se.uploads.ru/SjGA4.jpg
http://se.uploads.ru/Xgb97.jpg
http://se.uploads.ru/mAkt2.jpg

6

http://se.uploads.ru/3MoGR.jpg

7

На каналі 112- Україна була інформація, що 16 лютого з Донецького аеропорту вивезли тіла 9 кіборгів, які загинули у новому терміналі, сьогодні ця робота продовжувалася, передбачається, що там має бути і наш Ігор Зінич.


8

18 лютого випускник нашого коледжу,захисник Донецького аеропорту, військовий медик ЗІНИЧ ІГОР повертається додому, війна забирає найкращих ((( а 19 лютого (четвер) о 12.00, за адресою смт.Рокитно,вул.Леніна,1,відбудеться прощання з ГЕРОЄМ!Ігор хотів би бачити всіх своїх друзів,всіх хто його знав,з ким він спілкувався,дружив,а тому,хто має можливість обов'язково приїжджайте будь ласка!Щирі співчуття рідним Ігоря!!!Тримайтеся! Царство небесне!Вічна пам'ять! Герої не вмирають!Ми всі будемо Ігоря пам'ятати!!!
ЗІНИЧ ІГОР ГЕРОЇЧНО ЗАГИНУВ 20 СІЧНЯ 2015 РОКУ ПРИ ЗАХИСТІ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ!
242 дні оборони Донецького аеропорту – найбільш героїчна сторінка в українській історії, адже захищаючи цей клаптик української землі, наші військові, проявили неабияку мужність, стійкість та героїзм - не витримав бетон, але люди вистояли. 49 днів з 242 надавав медичну допомогу захисникам ДАПу, випускник 2009 року фельдшерського відділення Білоцерківського медичного коледжу, молодший сержант ЗІНИЧ ІГОР. Ігор заїхав на територію аеропорту, під час чергової ротації 2 грудня 2014 року у складі 3 батальйону 80 окремої аеромобільної бригади, як військовий фельдшер. Всі ці дні бійці робили все можливе, щоб утримати аеропорт, як важливий стратегічний об'єкт, який став вже символом нескореності та героїзму українського воїна.
Заключна хвиля протистояння в аеропорту почалася після Різдва: масовані артилерійські удари, танкова атака бойовиків... 13 січня, в результаті масованих обстрілів, впала диспетчерська вежа, яка нагадувала вже величезну бетонну губку. Того ж дня бойовики висунули "кіборгам" ультиматум – або залишити аеропорт, або загинути. Військові вибрали бій, і з того моменту зіткнення в аеропорту вже не вщухали. Найбільш запеклі бої розпочалися з 15 січня. З розповідей побратима Ігоря, а також військового капелана, який йому весь час допомагав доглядати за пораненим стало відомо, що 19 січня відбувалися особливо запеклі бої на території аеропорту, термінал, де знаходилися наші бійці, прострілювався з усіх сторін, поранених було особливо багато, Ігор прийняв рішення залишатися з ними поки не вивезуть останнього хворого бійця, сам також був поранений. Спроби вивезти бійців були зроблені 19 та 20 січня, але ворог не дав можливість під'їхати транспорту, дорога прострілювалася,машини горіли, були загиблі, тому змушені були відступити. У ніч на 21 січня сепаратисти з трьох сторін замінували новий термінал і по черзі почали підривати, таким чином, всі хто ще на ту хвилинку був живий зібралися в одному місті і тоді стався четвертий вибух. З 21 січня зв'язок з нашим Ігорем перервався...... весь час жевріла надія, що можливо Ігор зміг порятуватися, але на жаль ІГОР ЗАГИНУВ, лише 16 лютого сепаратисти надали можливість вивезти тіла з території терміналу.
Будь проклята війна і ті хто її розпалюють! Ігор загинув виконуючи свій обов'язок медика і громадянина, кожен має захищати територіальну цілісність та суверенітет держави і ніхто не має права роздирати країну на шматки!!! Ворог буде покараний, ми обов'язково переможемо!!!

http://se.uploads.ru/Cs1Jb.jpg

9

17  лютого в мережі з'явилася розповідь бійця 80 аеромобільної бригади Ігоря Гуля, якому наш Ігор Зінич порятував життя, вийняв осколки з його голови прямо в терміналі, пишуть, що наш Ігор - лікар-герой, який спас десятки життів... дуже хотілося б, щоб і він вийшов з того пекла живим!, але ЗІНИЧ ІГОР, військовий медик, героїчно загинув в аеропорту! Ігор став Героєм України, а Герої не вмирають!!! Ми будемо пам'ятати!!!


Волинський «кіборг» вижив після двох вибухових завалів в Донецькому аеропорту ФОТО (3 фото)
Сьогодні о 15:52:00

Волинський «кіборг», який пережив пекло війни, потребує невідкладної допомоги, - про це у мережі пише Наталія Соколова.
«Волинський «кіборг» Ігор Гуль, розвідник 80 бригади, позивний «БУЛЬКА», родом з смт Ратне, Волинської області, 35 років.. Сьогодні забирала його з Луцького шпиталю» - зазначає у повідомленні Соколова.

«Ігор був поранений 19 січня в терміналі Донецького аеропорту (осколкове проникнене в голову..), вижив та виліз з уламків після 2 вибухових завалів (чисельні травми ).. подзвонив 20 січня і вже попрощався з дружиною Тетяною та 2 синами.. Лікар з Київщини Ігор Зінич (позивний «ПСИХ») вийняв осколки з його голови прямо в терміналі, чим спас йому життя.. На жаль, Ігор Зінич героїчно загинув в аеропорту...»

- йдеться у дописі.
«21 першого січня з аеропорту живими вибралися 18 бійців. 14 з них, виводив з оточення Дорогою життя, використовуючи єдиний вцілівший тепловизор, розвідник Гуль. Більшість хлопців були поранені. Пройшли дивом мінне поле. Хлопець каже: «в той день нас вів Господь». Коли їх побачили живими командири, то вони не повірили своїм очам...» - акцентує автор.
«Потім Ігор пройшов шпиталі Силідова, Дніпра, Вінниці, Львову, Луцька..
Ігор дуже скромний, веду його після поранення і кожен раз чую лише одне «Наталю, мені нічого не треба.. Головне, що живий))»
Anna Zharova ось чому я передала подарунок від ізраїльських волонтерів (планшет Самсунг Гелексі) саме цьому Герою.. Він вперше посміхнувся :«Я такої штуки зроду в руках не тримав))» - пишуть активісти.
«У нашого Кіборга 2 сини: 14 та 6 років, дружина Тетяна. І Ігор і Таня вже сироти, живуть без батьків. Допомогти ім нікому. А в Ігоря ще довгий шлях до повного одужання.. Тому прошу всіх небайдужих, хто хоче підтримати нашого Кіборга та його сім’ю картка Приватбанку 4149 4978 2117 3640 Гуль Ігор Федорович

P.S. На другому фото загиблий в Донецькому аеропорту Ігор Зінич «ПСИХ», лікар-герой який спас десятки життів... Вічна пам"ять Герою.. Наш Ігор Гуль береже його фото у своєму паспорті.. Це і його спаситель.. Світла пам’ять..»

- йдеться у повідомленні.
https://p-p.com.ua/articles/64529/
http://cs623724.vk.me/v623724891/1feef/alugIi_mDtY.jpg
http://cs623724.vk.me/v623724891/1fef7/I330uIlUzGo.jpg

10

19 лютого в смт. Рокитно на Київщині попрощалися з військовим медиком, захисником Донецького аеропорту, випускником нашого коледжу Зіничем Ігорем! Ховали з військовими почестями - почесною вартою, військовим оркестром та прощальним салютом. Зібралося дуже багато людей – побратимів Ігоря, рідних, друзів, одногрупників, просто мешканців містечка, зібралися, щоб віддати данину шани та пам’яті дуже мужній людині, військовому фельдшеру, а фактично його всі вважали там лікарем, називали Доком, а він для себе обрав позивний Псих. Десяткам кіборгів Ігор порятував життя, до останньої хвилинки виконував свій професійний обов’язок, міг вийти з аеропорту, так як на той момент вже сам був поранений, але своїх не залишив. Ігоря дійсно дуже поважали та цінували побратими і дуже шкода, що його життя обірвалося! На прощанні багато було сказано теплих слів в адресу Ігоря, також виступали військові капелани, які допомагали Ігорю в терміналі, втому числі у ті останні дні, всі говорили, що мужній медик лікував не лише медичними засобами, але і добрим словом! Командування 80 аеромобільної бригада, буде піклуватися про присвоєння Ігорю звання Героя України! Думаємо, що якщо потрібно і нашому коледжу, якось долучитися до цього прохання то ми маємо це зробити!!! Важке прощання, багато сліз, горя, дуже жаль найрідніших людей Ігоря, які втратили сина, брата, онука, дуже рано Ігор пішов на небо, але за своє коротке життя зміг довести, що він справжня людина, батьки можуть ним пишатися, на прикладі мужності нашого кіборга будуть виховуватися наступні покоління, в тому числі і медиків!!! Герої дійсно не вмирають, тому що живе про них пам'ять, а поки про людину пам’ятають допоки вона і живе!!! Ігор, царство тобі небесне, дякуємо за твій подвиг, за мужність і добре ставлення до людей!!!

http://gifok.net/images/2015/02/20/8g-n3QxyMAw.jpg
http://gifok.net/images/2015/02/20/K4Q6LXRCMRc.jpg
http://gifok.net/images/2015/02/20/i5Hp2FolmGY.jpg


Вы здесь » ОФІЦІЙНИЙ ФОРУМ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ » Книга пам'яті » ЗіНИЧ ІГОР- КІБОРГ, ЗАГИНУВ 20 СІЧНЯ 2015 РОКУ В ДАПу